прилюдний

прилюдний
-а, -е.
1) Який відбувається, здійснюється, виявляється у присутності людей. || Який відбувається, здійснюється з допуском сторонніх осіб; відкритий, гласний. || Розрахований на ознайомлення сторонніми особами. || Признач. для публіки.
2) Те саме, що громадський 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "прилюдний" в других словарях:

  • прилюдний — [приел у/днией] м. (на) дному/ д(‘)н ім, мн. д(‘)н і …   Орфоепічний словник української мови

  • прилюдний — I (який відбувається за присутности сторонніх осіб), відкритий, гласний II ▶ див. показовий 2), публічний 1) …   Словник синонімів української мови

  • прилюдний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • аукціон — у, ч. Прилюдний продаж товарів, майна, цінних паперів тощо. •• Валю/тний аукціо/н проведення операцій з купівлі продажу чужоземних валют за конкурсом покупців. Відкри/тий аукціо/н кліринговий ринок, на якому процес встановлення клірингових цін… …   Український тлумачний словник

  • показовий — а, е. 1) Який дає уявлення про що небудь, дає підстави для висновків; характерний, типовий. 2) Влаштований для загального ознайомлення; прилюдний. 3) Який є взірцем для інших; зразковий …   Український тлумачний словник

  • попросити — ошу/, о/сиш, док. 1) перех., чого, про що і без додатка, також з інфін. або зі спол. щоб. Звернутися до кого небудь з проханням зробити щось, виконати якусь роботу або дати, подарувати чи позичити що небудь; попрохати. || тільки з інфін.… …   Український тлумачний словник

  • прилюдність — ності, ж. Абстр. ім. до прилюдний 1); гласність …   Український тлумачний словник

  • прилюдно — Присл. до прилюдний …   Український тлумачний словник

  • публічний — а, е. 1) Який відбувається в присутності публіки, людей; прилюдний. •• Публі/чна акціоне/рна компа/нія акціонерна компанія, акції якої продаються на фондовій біржі вільно, відкрито, без обмежень. Публі/чна бібліоте/ка загальнодоступна бібліотека …   Український тлумачний словник

  • слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»